Я знаю, яку музику слухатимуть у дитинстві мої діти. Це робить мене щасливою.
Я не прошу висилати мені квітів, можна обійтися колючками у конверті.
Вони довговічніші, їх не треба ставити у воду, правда ж?
Я знаю, що тобі сняться вночі утоплені дівчата. Ти з ними п’єш віскі, правда?
Правда, тому ти ненавидиш віскі, тому ти такий втомлений, але щасливий, вранці?
Найінтимнішим актом можна вважати письмо, найстрашнішим – зґвалтування словесне.
Ви мовчите уночі з потерчатами?
Я знаю, яку музику слухатимуть у дитинстві мої діти. Це робить мене щасливою.
Не знаю, чи це будуть наші діти, чи наважуся я ділити їх іще з кимось.
Не знаю, скільки їх буде або ж їхніх імен.
Я чую ту музику. Вона робить мене щасливою
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433928
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.06.2013
автор: А.Чурай