Назад не оглядаючись,крокую до мети,
Усмішкою всміхаючись,зведу нові мости,
Залізну волю маючи,я все перетерплю,
Крихкі мости ламаючи,в житті не відступлю.
Багато ще не знаю я,та це напевно добре,
У мене в грудях серденько велике і хоробре,
Усіх, хто поряд був зі мною, завжди пам'ятаю,
Своїм теплом і ласкою лиш вірних огортаю.
Нічим не вирізняюся,але чогось вартую,
Поваги вимагаю я від тих, кого ціную,
Найбільший гріх у серденьку стараюся тримати,
Та мама завжди вчить мене позицій не здавати.
Багато слів сказав уже, тож треба відпочити,
Усіх, хто вас підтримує ,старайтеся любити,
Найкращих друзів в горі не смійте залишати,
І людям, що цінують вас, не пробуйте брехати.
© Коля Януш
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433931
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.06.2013
автор: Коля Януш