Потерплі руки звеселялись
Краплинками гіркой сльози,
І праці важкої цурались
Цінителі облудної краси...
За гідність—людську велич,
Яку топтали, як скоти,
В стремлінні возвеличить
Власні животи.
Таким, о ні,
Вовіки правди не знайти!
Вона у них одна—
Напхати животи
Та як ще більше
З величі стягти!
28.03.1998 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433999
Рубрика: Сатира
дата надходження 28.06.2013
автор: Ростислав Сердешний