Вже завтра я піду.
Й за мною -ніжно зачиняться всі дверця.
Нова ріка.Лиш поколіна увійду.
Позаду є ще спогад серця.
Вже завтра наші почуття.
Вони були не зовсім й бідні.
Підуть.Втечуть без вороття.
А наші душі наче рідні.
Можливо спогад крізь затуманену хмарину
Прийде колись грайливо.
І ми згадаєм єдиду й неповторну.цю хвилину.
І цю секунду.коли все було красиво.
Можливо.знову наші очі
Розмовлятимуть ласкаво між собою.
А ми ,серед запаху закоханої ночі..
Будем так щиро сміятися з тобою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434004
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.06.2013
автор: OksanaNovatska