розмова з тінню.

білий  пух,гарячий  вітер...
-спиш?
-скажи,чому  ми  тут?
-по  секрету?
-по  секрету.
-вогонь  є?
-ну  звісно,є.
-засвіти  і  стане  ясно,
ми  прийшли...
-не  треба  вслух!
-...щоб  згоріти  і  погасти,
наче  тополиний  пух.
-що  ти,тихо!буде  вечір,
чай  і  місяць  у  вікні,
кружку  в  руки,плед  на  плечі...
-вечір--ми,а  вічність--всі?
-вечір-нам,а  вічність--нахєр!
-засвіти.-не  треба  починати...
-легше  жити  так,ніж  вмерти,
легше  плакать  ніж  мовчати.
вдих.як  крига  холодить  світанок...
-я  вже  майже  зник,а  ти?
найсолодший,наостанок,
видих--ми  поспалюєм  мости.
---------------------------------------------
                                                 ще  один  вірш  того  ж  друга.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434049
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 28.06.2013
автор: sir Max