Сповідь

[i]І  що  тобі  треба  з  твоїми  анафемами?
Кадило  палить  очі  смолою  і  ладаном.
Я  пережила  усі  сотні  ударів  палями-
Я  більше  не  грішна.  
Мені  Магдалина  заздрила  б.

Мені  вже  ні  часу  ні  сили  на  всі  твої  наклепи.
Й  піском  у  вічі  кожному,  хто  сказав  би  :"Зрадила".
Я  марю,  я  -  мара,  я  мирру  пила  крадену.
Я  -  ноша.  
Мене  на  Голгофі  спалено.

Ти  більше  мені  не  вівтар  чи  теологічна  теорія
І  німб  як  тавро  ребра  наскрізь  випалює.
Я  схожа  на  Каїна,  змучаного  інсомнією.
Я  воскресаю.  
Я  душу  стратила.[/i]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434060
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 28.06.2013
автор: Калина Аліна