Не треба слів, коли палають очі,
Коли все ясно й так, коли чуття
Здіймає хвилею вогні й гуркоче,
Приводить мрій дороги до пуття.
Немов розгадує заклятий ребус,
Хоч він глузує, змінюючись враз.
Вкладає в голову жаги потребу
Шукати в мареві шлях до оаз.
Не треба слів, зійшлися амплітуди,
Серця самі побралися давно.
А ми, як діти, гралися усюди,
Втрачали скарб душі, безслідно, знов.
Та щастя чітко підбирало ноти,
Додавши барв у пісні й ось він знак:
Рука в руці і погляди навпроти,
Не треба слів, все зрозуміло й так.
14:20, 28.06.2013 рік.
Зображення: http://vkusnoe.info/serdca-lyubvi.html
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434091
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.06.2013
автор: yusey