в листопа́ді між першою й другою ночі

Я  тобою  вже  відхворіла,
Ще    в  листопа́ді  між  першою  й  другою  ночі.
Ти  не  старайся  –  я  перегоріла,
А  те,  що  згоріло  –  те  вдруге  горіти  не  хоче.

Ти  не  кайся  -  тобі  ж  нема  в  чому,
То  ж  не  ти  запиваєш  чаями  пекучу  образу.
І  хоч  покляла́сь  не  казати  нікому  -
Я  зранені  мрії  до  тебе  вертаю  щоразу.

По  правді  сказати:  то  вже  неможливо
Коліна  у  кров  і  просити  тебе  у  Бога.
Я  собі  неприємна  й  непристойно  жахлива,
Коли  закрадається  в  душу  тривога.


Я,  чесно,  тобою  давно  відхворіла  -
Ще    в  листопа́ді,  між  першою  й  другою  ночі.
Та  кого  я  обманюю?  Я  ж  ніколи  не  вміла..
Як  можна  збрехати,  собі  дивлячись,  в  очі?

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434259
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.06.2013
автор: Настя Мозгова