САМОПОБИТТЯ

В  полум'яному  спомині  життя,
Що  вже  промайнуло,
Залишилось  тепер  у  спомині,
Немає  каяття,
Тортур  та  нищення  у  гомоні.

Нема  нічого  від  сльозливості
І  від  побиття  себе  у  груди,
Нема  падіння  у  цнотливості,
Кидання  у  відчай-перегуди.
Здається  тільки,  що  на  серці  щем
І  згадки  усіх  щасливих  митій,
Коли  ніколи  не  шукав  для  тем
Рідкісних  ідей  красивих  злитій.
І  був  нібито  щасливий  завжди,  
У  падінні  навіть  у  багнюку,
Коли  мої  порубали  ґражди
Та  нацькували  злюку,
Що  нібито  кохала,
Фактично  -  руйнувала.

26.10.1995
смт  Шишаки,
Полтавщина

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434301
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.06.2013
автор: Левчишин Віктор