Іди спати, гниле тіло,
хоч сьогодні
на годину раніше..
іди по полю полем дихаючи,
може, станеш сміливішим
ніж дрова
красивішим.
Від тебе тхне самотністю,
відчуженим вовчим риком..
береться цвісти від думок,
що верещать несамовито, дико,
руда іржа.
язвенними виразками
взялася шкіра,
а з нею
душа..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434383
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.06.2013
автор: Єва Августинова