Мовчання...
Цікаво,що думає про мене та,що називала це кохання?
Це лиш гра й ні грама більше. Ти вибачиш мене якщо скажу ,що вже не буде гірше.
Гірше не буде ніколи,
ти випустишся зі школи.....і все,доведеться лиш мовчати,
це лиш одне що заспокоює,
і не треба від розпачу кричати - давай мовчати... .
І після поцілунків ніжних,
і після того,як провели ми ніч,
за день до того ми лиш мовчали,
і шум із вікон нас не злив,бо у душі лунав порив.
Ці почуття несли нас у солодке забуття.
А після пристрастей - мовчання.
Не сигарета і не душ,не кава і не сон,
а лиш мовчання задає нам тон.
Й нехай вже разом не помовчимо,бо ти не ти і я не я,
та кожен день новий закон,і хоч не разом,
та диплом ми будем разом обмивати,я буду радіти,
а ти... мовчати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434392
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.06.2013
автор: Гончарук Роман