***

Забути  все.
Іти  під  білим  громом.
І  стати  відголоском,  напівтоном.
Забути  все.
Отак  узяти  й  прорости,
Як  набубнявілий  овес,
По  вінця  сповнений  увесь
Рожевим  молоком  роси.
Або  з  корінням  у  пітьмі  
Між  черепів  і  перегною
Гортати  здавнені  сувої.
Чи  настромитися  грудьми
На  терпкі  списи  конюшин,
На  чорні  стиглі  стебла  маку,
 Крук  з  лорнетом  і  у  фраку
Буде  кружлять  між  порошин.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434431
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 30.06.2013
автор: Олександра Василенко