Плід розбурханої фантазії

Таргани  і  ті  тікали
З  голови,  і  навіки
Залишивши  гризти  душу
Пацюків...

*******

І  до  мене  нахилились,
Зажадавши  щастя  вдвох...
Ви,  напевно,  помилились,
Я  не  Бог.

*******

Під  вікном  пани  волали,
Тяжко  ж  сум  в  собі  нести;
Я  уже  взяла  рушницю  -  
Помогти.

*******

-  Папік  сесію  рєшає,
Він  тебе  попре,  урод!
Шо  ти  там  мені  ще  вякнув?!
-  Не  зачьот!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434477
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.06.2013
автор: Сашка Якімцова