І сонце вийшло

Сидж́у.  Пиш́у.  Дощ  як  вперіщить!
Я  на  балкон  і  до  вікна.
А  небо  чорне  та  зловіще!
Ллє  з  нього,  наче  із  відра.

Птахи  з  кущів,  трави  знялися
І  поховались  у  шпарки́.
Пес  Бровко,  що  в  траві  розлігся,
Побіг,  нев́ідомо  куди.  

Помчали  дітлахи  до  хати.
Вишні  поникли  в  вишняку.
Вікно  не  стала  зачиняти.  
Знов  сонце  вийшло  у  вінку...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434525
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 30.06.2013
автор: Крилата (Любов Пікас)