Несмертний Гріх

вогонь  і  дим  -  палає  місто
тікаємо  ми  в  котрий  раз
візьму  тебе  на  руки  швидко
цей  жар  окутав  знову  нас


солодка  мить,  страшна  ціна
не  сплатили  ми  з  тобою  вчасно
розплата  завжди  йде  зненацька
той  поцілунок,  яка  була  його  мета?


відпусти  мою  руку,  опіки  надто  сильні
гориш  ти  вся  така  невинна
не  врятуватися  нам  разом
наївні  -  хотіли  усе  й  відразу


на  цій  дорозі,  вже  не  встоїм
біжи  чим  душ  від  мене
ще  є  шанс
як  вміло  обманули  час  з  тобою....вдруге  вже  не  вийшло  в  нас

 
забери  собі  моє  крило
прийму  цей  бій  я  тут  один
насміхалися  над  світом  ми  давно
і  не  помітили  як  зглузду  з'їхав  він


на  цій  дорозі,  вже  не  встоїм
біжи  чим  душ  від  мене
ще  є  шанс
як  вміло  обманули  час  з  тобою....вдруге  вже  не  вийшло  в  нас


лети  ж  до  хмар!!!!,  
я  взяв  удар
та  хоч  це  дим
пройде  і  він


тільки  прошу,  не  хорони
мене  й  себе  не  погуби
спустись  на  землю,  подивись
що  в  рай  цей  гріх  перетворивсь!


до  мене  швидше  підбіжи
"ти  переміг",  мені  скажи
тим  поцілунком  оживи
яким  згубила  мене  ти

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434574
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.06.2013
автор: Undisclosed Suicide