Завтра може бути фінал,
Я нічого не зробив,для того аби кричати I love,
І світ повернувся до мене спиною,
та я не забувся,що людина не може бути святою.
І кожен день приносить нові інтриги,
Забираючи щастя - залишає лиш кригу,
хоча і холодно та я з цим змирився,
На небо я тільки один раз подивився.
Я ніби заново родився,
Коли зупинився тільки на хвильку перепочити,
а всі життєві тривоги пішли разом з минулим жити.
І думаючи,що так буде завжди...
Мені кричали в спину - ха-ха,та це вже зовсім не ти.
А ніхто насправді не знає який я є,
Мені ніхто просто так грошей не дає,
Халяви простої на світі немає,
про це всі люди не памятають.
Не треба робити із себе простака,
Кожен може творити дива,
Кожен може кричати щосили,
але ніхто не зупитить тебе на крутом автомобілі.
Боротись - це не значить мовчати,
Боротись - це навпаки тільки на себе сподіватись,
і навіть коли шляхів вже нема,
людина всесильна,людина жива.
Дивлячись на небо розумію,
що не треба блукати в світах,
Треба залишатись тут навіть в пізніх літах,
і поставити себе на місце під номером два.
Перший - це БОГ,все інше туфта.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434680
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.07.2013
автор: Гончарук Роман