Хвилину щастя все-таки спізнаю (Літ. пародія)

Ольга  Оленич.  «Шлях  смерті».  (Кременчук,    «Танграм»,  2002.)


[i]Він  був  гарний,  як  моя  смерть.
…Ми  кохались  сім  років.
Але  щасливою  я  
була  декілька  секунд...
[/i]

                     *    *    *
Якщо  вже  зовсім  точно  –  сім  секунд.
Оце  такі  мужчини  в  нас  завзяті!
За  рік  –  секунда!  Хоч  на  серці  бунт,
Задумала  свого  не  упускати.

Масаж,  дієта,  фітнес,  рандеву,
І  ранок  з  калькулятром  стрічаю.
Ще  п'ятдесят  три  роки  проживу,
Й  хвилину  щастя  все-таки  спізнаю!
 

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434741
Рубрика: Літературна пародія
дата надходження 01.07.2013
автор: Валерій Голуб