Як в мами з бульби терті пляцки,
Таких ніхто ще не робив.
В них смак її любові й ласки,
В них те, що змалку полюбив.
Шум видає залізна тертка,
Не електричний автомат.
Ось в мисці вже і бульба терта,
У мами спритний в цьому лад.
На сковорідці колоритно
Мов сонечка шкварчать вони –
В олії гарно, апетитно
Обсмажуються деруни.
Червоні злегка та рум’яні
Всього за декілька хвилин.
Хрустить скоринка у сметані.
Їм, їм… і хочу ще один.
Здається, бульба відчуває
Турботу працьовитих рук.
Навзаєм їм відповідає
І видає смачний продукт.
01.07.2013р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434742
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 01.07.2013
автор: С.Плекан