Панорама

Твій  образ  зникає  як  тіла  тверда  панорама
а  обриси  неба  затулили  безкарні  мечі
всі  знамена  що  були  залишились  між  нами
були  найближчі  свої  а  стали  найдальші  чужі.

Покоління  невдач  охопила  межа  недозвершень
смугою  втоми  лягли  перипетії  розлогих  світів
ми  давно  вже  не  ті,  та  хіба  з  цього  легше?
обірвано  шлях  й  не  лишилось  додаткових  ходів.

Сплавом  застигли  розпечені  сонцем  романи
а  розчини  віршів  догоріли  тихим  памфлетом
на  узбіччі  доріг  час  зализує  роз'ятрені  рани
минулі  хвилини  давно  у  майбутніх  тенетах.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434771
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.07.2013
автор: kore