Бринить асфальт, колеса і розлука.
Летить таксі, але і там не ждуть.
Бринять і нерви тетивою лука
Намотуючи на панелі путь.
Бринить сльоза, стікаючи чорнилом,
Малює вірш, на клапті душу рве.
Ще боляче, іще не відпустило,
Щемить ще серце і назад зове.
Ще боляче, і чарка не лікує,
Зникає віра, що колись пройде.
Зникають дні, життя проходить всує.
Лишився сам. Уже ніхто не жде.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434878
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.07.2013
автор: Сергій Рівненський