Мухолюди

Клинить,  стогне,  рве,  розтопче,
Плаче,  каже...  знову  рве.
Лобом  стіну...  каже,  плаче...
Плаче,  рве,  кудись  зове.

Болем...  криком...  зовом...  стогін
Губить,  кличе  -  не  туди...
Вітер  віє,  зло  приносить...
Плач,  біжи,  але  прийди!

Люде  ходять,  очі  -  пусто,
Кроки  тупо  -  без  мети.
Гублять  думку  суєтою
Внікуди  -  та  не  дійти!

Сонні  мухи  кличуть  осінь,  
наче  люди  -  суєта...
Мухолюди  заповняють  
І  дороги,  і  міста.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434880
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.07.2013
автор: Сергій Рівненський