Ти моє щастя середнього росту

Я  тебе  ніколи  не  любила?
І  це  була  навіть  не  симпатія?
Можливо  я  тебе  переоцінила?
А  стосунки  наші  -  лиш  просто  апатія?

З  тобою  було  легко  і  надзвичайно  добре,
І  слова  були  красиві  і  приємні.
Відношення  твоє  було  безподобне.
Можливо,  стосунки  в  нас  й  були  взаємні.
Ти  завжди  старався  бути  поруч,
Твоя  увага  для  мене  безцінна.
Ти  ніколи  не  ходив  "ліворуч",
Ти  мені  завжди  був  вірним.
Я  просто  обожнюю  тебе  обіймати,
Так  сильно  і  ніжно  як  тільки  можу.
Так  хочу  тебе  біля  себе  втримати.
Я  поганим  тебе  не  потривожу.
Що-разу  чути  від  тебе  :"Я  тебе  люблю".
Це  як  маленький  поштовх  для  серця.
І  навіть  якщо  я  помилку  зроблю,
Любимий,  ніколи  на  мене  не  сердься.
Я  тебе  ніколи  не  любила?  Годі.
Це  моя  гордість  просто.
Мій  милий,  у  радості  й  негоді
Ти  моє  щастя  середнього  росту.
Нехай  бували  непорозуміння  й  сварки
Ми  мирились,  і  все  було  добре  знову.
Ми  не  звертали  уваги  на  те  що  говорять  пліткарки.
Нас  обходили  їхні  розмови.
Я  так  люблю  дивитися  тобі  в  очі.
І  взагалі  я  щаслива  що  тебе  маю.
Хочу  бути  з  тобою  що  дня  і  що  ночі.
Зрозумій  Саша,  я  тебе  справді  кохаю!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435023
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.07.2013
автор: Ірина Овчіннікова