Пробийте моєю кригою піднебесся!
Привітно вітаю кожну сумну грозу.
Людина, що спершу спізнилась на месу,
Надалі вподібниться до волоцюг.
Прощайся з життям, наївна фабрична курко!
Тебе готували на гостьовий обід.
Ти не вживала ані сміття, ні окурків,
Не забруднила свій пресвятий живіт.
Тебе годували хлібом першого класу,
Видовищ бачила більше ніж часом Рим.
Тепер із тебе будуть робити ковбаси,
Щоб здати у перший м’ясний магазин.
Прогни підземелля, революційна тишо!
Інформаційні бар’єри лезами ріж.
Прожити скотами – це, ймовірно, найбільший
І найстрашніший модний сьогодні гріх.
P.S. Розум - це дар суспільства людині, яка та зазвичай лінується просто взяти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435111
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 03.07.2013
автор: Олександр Ткачинський