Вітаюся із кожним деревцем.
Ось абрикоска медом налилася.
"Добридень!" - повертається лицем.
"Здорова будь!" - горіх старий озвався.
"Тобі ще многих літ!" - хитає вишня
Від ягідок рясних тужаві віти.
"Топчіть довгенько ряст", - шепнуть у тиші
Маленькі яблучка, теплом зігріті.
Життя бажати здавна повелося.
Земля, дерева - все до болю рідне.
Тепло знайоме в серці розлилося:
"Я буду жити, доки вам потрібна!"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435169
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 04.07.2013
автор: Лариса Журенкова