Не дрімає свічка у маєтку пана,
Щось малює знову олівцем Тарас.
Не почує скоро "слава" чи "осанна" -
Вчора у тринадцять він ягнята пас.
Ночі Петербурга і степи казахські,
Поеми, картини й вічний "Заповіт" .
Все в житті йшло поруч:заслання солдатське,
І без України так багато літ!
Подорож остання на Чернечу гору,
За плечима повний мужності Кобзар.
Додавав не раз він мудрості народу,
Крізь віки безцінний від поета дар.
Вслухайтеся, люди! Бо лихо вам буде!
Ділять Україну вкотре знов і знов.
Не спіть, не дрімайте! І на герць ставайте...
Порятує Неньку Тараса любов!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435255
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 04.07.2013
автор: Олег Вістовський