Якби взяла я пензля в руки,
То малювала б новий світ.
У ньому не було б ні крихти муки,
Жорстокість й зло розтанули б, як лід.
І не було б в моєму світі болю,
На полотні лише б добро цвіло,
Любові птах би вилетів на волю
Я хочу, щоб усе так і було!
Малюнок мій казковим би здавався
Для поглядів ненависних людей
І як би хто не намагався-
Не міг би відвести своїх очей.
Прекрасно все було б в моєму світі
Земля не знала б воєн і страждань,
Дрімало б щастя десь у верховітті,
У морі плив би човен сподівань.
Нажаль немає в мене пензля того,
Що міг би мої мрії оживить,
Та є надія серед мороку густого:
У світі новому ми будем колись жить!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435291
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 04.07.2013
автор: Катерина Дмитрецька