Примара

У  світлі  блискавки-примари  я  тримав  її  за  руку
Рухались  бліді  уста,  але  не  було  чутно  звуку
За  вікном  співучий  грім,  плакучі  грози
Обличчя  в  розпачі  зникає  і  непомітні  її  сльози
В  темряву,  злякавшись,  я  вдивляюсь  і  шукаю
Срібло  локонів  волосся...ту  котру  кохаю
І  зтихли  грози,  золотистий  Місяць  у  вінці
Все  марення  її  тепла  -  це  кутик  ковдри  у  руці

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435315
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.07.2013
автор: ura0701