Одні і ті самі сценарії завжди.
Без змін.
Одне і те саме по колу.
Щодня, щомісяця, щороку.
Набридло.
Неможливо вирватись.
Інколи шкодую, що не маю смертельної хвороби.
Щоб насолоджуватись останніми днями.
Або амнезією.
Щоб щоразу дивуватись природі речей.
Шукаю собі проблем.
Щоб не було нудно.
Тікаю від них.
І знову.
Ізолюю себе, щоб розібратись у всьому.
Не виходить.
На кожен вчинок тисяча причин, сотні визначень.
Щоб пізнати себе, не досить просто аналізувати вчинки.
Не досить знаходити перше-ліпше пояснення і підлаштовуватись під нього.
Не досить читати книжки і шукати паралелі з собою.
Треба щось інше.
Тільки що?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435347
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.07.2013
автор: Ф.