Сиджу на краю зрадливої мрії,
Дивлюся на неї, на погляд важкий.
Не зможу я мати ніколи надії,
Сиджу і запитую:"Хто я такий?"
Зриваюсь і плачу, кидаюсь об стіни,
Шукаю рятунку, шукаю себе.
Та около мене лиш тільки руїни,
Холодна пустеля та небо рябе.
Пішов би вперед - зробив би я зраду,
Назад - і там би її віднайшов.
Лиш тільки відчувши глибінь снігопаду,
Спинюсь я тихенько, піде з рота кров.
Нічого зробити не зможу й не схочу,
Бо буде все марно, бо я завинив.
Лиш тихо ім*я твоє прошепочу,
Коли помиратиму сам серед нив.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435358
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 05.07.2013
автор: КІО