Прощай, ілюзіє, прощай…

Вона  відімкнула  зачинені  двері,
Інша  в  них  просто  тихо  ввійшла.
Перша  шість  років  була  на  папері,
А  друга  –  із  старого  в  нове  пішла.

Одна  з  них  назвалась  ніби  любов’ю,
Друга  насправді  нею  була.
Спільного  мало,  казали:  «I  love  you»
В  матеріальному  поті  чола.

Леді-міледі  жадала  багато,
Не  раз  на  коліна  її  припадав.
Чекала  завжди,  що  скаже  їй  тато,
Бо  він,  що  хотіла  для  неї  давав.

Моя  ж  королева,  казала,  що  –  паж,
Хоч  з  нею  завжди  було  свято.
Вона  хоч  кохала  та  зайвий  багаж
Для  чого,  як  й  того  багато.

Ось  промайнуло  чимало  вже  часу,
Королева  сказала:  «Кохаєш  –  кохай!»
Я  ніколи  в  житті  не  був  ловеласом,
Ти  знаєш,  ілюзіє,  знаєш  –  прощай!
 
1  квітня  2013  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435527
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.07.2013
автор: Oleg Gavrilevich