Ми з тобою, мій друже, не знали спокою,
Нам життя надавало уроки суворі та злі,
З нас ніхто ще нікому ніякої кривди не скоїв,
Тож сміливо ми ходим по рідній вкраїнській землі.
В Україні нам випало щастя на світ народитись
І пізнать до кінця всю безмежную радість життя,
Як до неньки ми можем до неї завжди прихилитись,
Щоб набратися сил і почути слова співчуття.
Ми бажаємо жити на світі заможно й щасливо,
Не завжди нам вдається цієї мети досягти,
Та всіх нас українська земля вируча терпеливо
І ніколи не дасть нам із торбою світом піти.
І коли нам настане пора білий світ цей покинуть,
Бо зупиниться серце, яке відслужило свій час,
Ми нащадку залишим у спадок свою Батьківщину
Та любов до землі, що як ненька глядить усіх нас.
Хай вона і його береже наче рідная мати,
Ти ж, нащадку, її усім серцем люби й захищай,
А вона і тобі все віддасть, що захочеш ти мати,
Тільки добре працюй і про неї рідненьку подбай.
16.08.01.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435572
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 06.07.2013
автор: Георгій Грищенко