Дзвонами лунало ніжно-вечорове,
Свічкою палало і в душі пекло.
Хвилею гойдало моє серце знову –
На життєвій ниві так уже було…
Я свічки поставлю подумки з тобою
За здоров’я наше і палку любов.
Хай у душах квітне вічно молодою,
Для вогню не буде більше мокрих дров.
Дзвонами забило, ніжно-вечорове.
Полилися сльози із очей ікон.
Це любов, як захід, світло-пурпуровий.
А зірки на небі пишуть свій закон.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435593
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.07.2013
автор: Тамара Васильєва