Припніть!

Припніть  до  скель  і  водіть  навкруг  хороводи!
Співайте,  вже  можна  попсу  і  блатняк,  але  зараз  і  тут
О,  дайте  вина-самогону-сигарет-стрептизу-наркозу
Лиш  тільки  врятуйте  мене  від  її  найсолодших  пут!

Кінчайте  любов’ю,  коханням  тривожте  серцеві  гангрени
втікайте  від  себе  у  когось  і  спіть  собі  солодко  там
нехай  закипають  всі  моря  і  тріскають  від  стогонів  вени
І  кожен  лишається  вірним  лише  своїм  листам

Склади  мене  в  оріґамі  і  продай  застарілим  повіям
хоч  хтось  хай  би  зрадів  зрадам  з  моїх  віршів
Нехай  вкінець  ахірєють  і  в  бога  повірять
бо  зараз-бо  вони  живуть  взагалі  без  богів

Розфарбуй  жовто-синім  і  відпусти  на  Майдан
Нехай  стометрівкою  ходять  кілометри  зйомщиків
Себе  я  нікому  з  них  нізащо  не  продам
лише  в  твої  руки  і  владу  твоїх  підйобчиків

Вози  мене  в  сумці  як  брелок,  чи  носи  в  кишені
Ховай  мене  від  очей  і  людських  поглядів  скоса
Щоб  ніхто-ніякий  дебіл-  не  подумав,  що  ми  скажені
щоб  ніхто  не  спалив,  що  ми  ходимо  по  асфальті  босі

Намалюй  мене  картиною-пастелями  по  штукатурці
продай  мене  в  Ермітаж,  чи  постав  у  церкву
мені  ж-бо  без  тебе  кататись  у  шляху  універ-дім-дурка
дурка-дім-універ,  і  так-  аж  поки  не  смеркне

Розбивай  мною  вікна,  можеш  навіть  рубати  дерева
Або  роби  стільці  для  товстих  сідниць  покупців
Я  ж  кам;яна,  роби  мною  все,  що  треба
Або  забудь,  що  це  я  –  і  викинь  з  розмаху  у  рів

Стаю  злодієм-краду  у  літа  хвилини  затемнень
і  складаю  у  шафу  із  шматтям  –  наниз,  під  білизну
Гуляю  ночами  –  у  собі  замкнена,  у  собі  системна
А,  може,  навіть  і  так  –  у  собі  надзвичайно  лишня

Курю  вже  по  пачці,  і  кожного  разу  –  інші
так  ніби  пробую  все,  але  в  різних  обгортках
І  забігаю  від  Аллаха  до  Будди,  від  Будди-до  Вішну
Стираючи  разом  з  тобою  і  щастя  на  фотках

Не  даю  собі  скиглити,  чи  плакатись  комусь  у  плече
На  вокзалах  диверсантом  чи  найкращим  друзям
Я  боюсь,  що  при  зустрічі  втрачу  назовсім  лице
І  тому  пишу  довгі  листи  лише  своїй  Музі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435730
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.07.2013
автор: Семмі Ясик