У мене вже поїхав дах,
Якщо в порядність я ще вірю
і голова тріщить по швах,
Дурна, інакше не умію.
Я так втомилась від себе,
Від слів і посмішок фальшивих,
З середини все рве й шкребе,
Заплутує в думках шкідливих.
І плюнути б на все й піти
Та гріхи розтерти каблуком,
Усе забуть, спалить мости
Вибивати клин тупим клинком.
Сама собі суддя і кат -
Справжня я, подобаюсь чи ні,
На війні не можна без втрат,
Справедливі - ми такі смішні...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435834
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.07.2013
автор: Лілея Лозова