В останнє
Як часто чуємо «в останній раз»
Слів брехливіших не має,
Говорив це кожен з нас
Хай зараз сяде й пригадає
В останнє ,ти образу пробачаєш
Перед ним закриваєш двері
Очі на людину затуляєш
І в пам’яті лишаєш на папері
В остання сяду й напишу
І злобу стискуєш в кулак,
Та думаєш що «мушу»
І вчиняєш саме так
В останнє забуваєш фальш
Та ті дитячі мрії,
Знов вдягаємо вуаль
Яка дарує день надії
В останнє, «роблю тому що треба»
Відкриваєш очі,йдеш
І стоїш не наче глиба
Мов тут скоро і помреш
В останнє дам наступний шанс
І більш ніколи не забуду
Тут почнеться знов романс
Наче за магією Вуду
І скільки ж, в тебе було
Цих слів- «в останній раз»
В пам’яті свій час відбуло
Ця нескінченна кількість фраз
Жити треба тут і вже,
Тому що все іде по колу
І між «останніми разами»
Потрібно вставить ноту нову
В житті нічого «в останнє» не буває
І скільки б вже не було каяття
Хтось все нам завжди повертає
В останнє буде лиш ЖИТТЯ!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435910
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 07.07.2013
автор: Мысли Джокера