П’ятий місяць зими минає,
У природі такого ще не було.
Чого ждеш, на кого чекаєш?
Те, що було – давно вже пройшло.
Позавчора було все добре, знаєш,
Час, мов сніг, розтанув і що?
І чому ти у сні мені сновигаєш,
Куди тягнеш мене, безцінна душо?
Крізь усі запитання в життєвім тунелі
Ти показуєш ще раз як далі іти.
Ти – моя, а я –твій. Ми обох – паралелі.
Ми – разом – незаймані цілі світи.
Пробиваєш мені стежину вперед,
Замість квітів зима надворі.
Я замерз, тож кидаюсь в обіймів лет,
Назустріч весняній любові.
6 квітня 2013 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435942
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.07.2013
автор: Oleg Gavrilevich