Ти поклич і я прийду,
Хмари горя розведу,
Запалю свічу надії,
Згинуть думи всі сумнії.
Сонце вигляне з-за хмар,
Напущу я добрих чар,
І веселкою заграє
Радість, що кінця немає.
Ми посадим разом сад,
Років десять щоб підряд
Смакували б ми плодами,
Добре б всім було із нами.
А з любові і добра
Щоб з'явилась дітвора,
Їм у спадок ми залишим
Цілий світ із яблунь й вишень.
Ти поклич і я прийду,
Хмари горя розведу,
Будем жить весь вік у щасті,
Без хвороби і напасті.
10. 03. 99
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435951
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.07.2013
автор: Георгій Грищенко