А я з понеділка починаю жити,
По-справжньому вірити, долю творити.
Я себе віднайду, душу в тіло поверну,
Я лиш прямо піду і нікуди не зверну.
Я знайду свою душу і серденько склею,
І не буду я більше старою "нею".
Я себе віднайду в доброті і любові,
Я прощення попросю за гріхи у долі.
Я себе відпускаю, більш не взмозі втримати,
І душевні рани вже час зашивати.
Я себе віднайду, я себе зрозумію,
І почати з початку я, повірте, зумію.
І для того, щоб з понеділка почати жити,
Мені треба лиш трішки почати любити.
Любити цей світ, своє місце у ньому,
І ніколи не ритись у житті старому.
Треба всі помилки в досвід свій поскладати,
І ніколи з них пил у житті не стирати.
Значить завтра збираю: душу, серце і долю,
І думки відпускаю я гуляти по полю.
Я з понеділка починаю жити...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436004
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.07.2013
автор: Марина Яковишена