Ніжний місяць втомився світити,
Соловейко притих у гаю.
Прошептав ти « Без тебе не жити.
Більше сонця і неба люблю»
Очі в очі. І пристрасть гаряча
Скип’ятила у серденьку кров.
(Чи ж багато умовності значать,
Коли в серці нуртує любов???)
Поєднали ми руки в пориві…
І зливалися душі й тіла…
В світанково-безхмарному диві
Я тебе до краплини спила.
Ми купалися в зоряних росах,
Краплі ніжності тілом текли.
Пахло літечком сіно в покосах,
Ткав світанок фату із імли…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436119
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 08.07.2013
автор: Олена Іськова-Миклащук