Жовтеє листя кружляє,
Падає тихо в траву,
Дума - найкраще чекає
Тiльки додолу впаду.
Буду кружляти iз вiтром,
Високо в небо злечу
I мандруватиму свiтом,
Щоб вiн про мене почув.
Жовтеє листя упало,
Вмилось холодним дощем,
Жовтого блиску не стало,
Все перепрiло ущент.
Де ж те замрiяне краще,
Iнше чудесне життя,
Згинуло листя як завше,
В темне пiшло небуття.
Вiримо - нас ще чекає
Десь безтiлесне життя,
Мрiю цю кожен плекає,
Тихо йдучи в небуття.
13.10.2000
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436154
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 09.07.2013
автор: Георгій Грищенко