́[i]То не життя було – жахіття,
Крізь призму часу лихоліття –
Я йшов, по кроку свій долая шлях,
Та гордо в небі майорів мій стяг.
І хоч, мій шлях, тернистий, не простий,
Я йду всупереч долі
І потроху, поволі –
Цей світ жорстокий, змінюю на прекрасний.
Казковий, дивний світ
Яким я хочу бачити його.
І хоч витрачу на це чимало літ –
Я впевнений, що доб’юсь свого…
[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436200
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 09.07.2013
автор: Валерій Кець