А в мене ванна з сіллю замість моря,
Розчинна кава і дешевий секс.
Мене гризе щоденна параноя,
Що це життя все ж не знайде свій сенс.
Моє життя — бордель!Бордель і бл*дство,
Бо я в віршах цих дохну і гнию,
Я у собі закована у рабство.
Ось так живу. І я ось так живу.
І я ж себе уже давно зносила,
Я бл*дь людина! А ви просто бл*дь.
Бо в нас чим старший — більше ти тварина.
І вже ніяк. І мабуть вже ніяк...
Бо нас же гидять. Гидять і плюндруюсь.
Ламають ноги, шию і хребет.
А потім враз ніхто тебе не чує.
І ти живий, хоча ти вже помер.
Три метра наді мною , сучий сину!
Брехні, обману і мабуть землі.
В мені давно забили вже дитину,
В мені давно погашені вогні.
А я не гасну. Я живу і тлію.
Тиняюсь світом і шукаю сенс.
Здіймаюсь в гори по свою надію,
Щоб вітер в мені полум'я воскрес.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436205
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.07.2013
автор: Жабокрик