"Твоє небо плакало зірками… !"

"Твоє  небо  плакало  зірками...  !"

Твоє  небо  плакало  зірками
хвилиною  закоханої  душі
І  так  важко  до  нестями
кохати  серед  метушні.
Всім  серцем,всіма  думками
чекати  Шекспірської  весни
і  плакати,плакати  кольорами
й  приходити  в  літневі  сни!
Гірким  солодким  шоколадом
бути  присмаком  на  вустах
Завмерти  осіннім  виноградом
забувши  ніжно  сум  та  страх!
І  мати  лише  долю  в  ролі
Богиня  ти,чи  лиш  міраж?
Твої  зорі  плачуть  голі
А  ніч  ,то  твій  татуаш.
Й  твоя  оскома,твій  сонет
який  не  зникне  вже  ніколи
то  спекуляція  планет
то  танець  долей  голих!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436307
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.07.2013
автор: Натаніель7