Гей!Хто живий?Вставайте думи!
Лийте свій сенс в моє життя!
Вмикайте мене струмом
вперед без вороття.
Та так,щоб завертілось,
по всій осі,у всіх кінцях
де я б пізнав ту зрілість
в таємних для мене місцях.
І так до скону мати слово
і нерви в отій голові
Вставайте думи!Живіть бадьоро!
А не принишкли тихо десь на дні!
І що?Чом тиша?!Вставайте думи!
крізь стукіт днів та ночей
в яких печерах Ви поснули
потворно вище стель.
Ми всі чекаєм нових дій
Із планшетами в руках
Сенсорно очікуємо змін
у тих екранах й на дротах.
Споглядаєм останніх героїв
із посиланням на “фейс бук”
Тікає час.А що ти скоїв?
Немає сенсу — є лиш звук!
І як?Де зникли?Вставайте думи!
Разом із зіркою в небеса
Ви ж, людини парфуми
Моральна її краса.
А що Ми?,а як же ж Ми?
Вперто дивимось на Захід
Нюхаєм чужі думки
І експорт нам платить!
Свою ціну у нашу кишеню
Як той вірус,що оманить
А ми цінуєм кожну жменю
хапаєм прудко,аж дурманить!
Гей!Хто живий?Вставайте думи!
Буденну рану проженіть
Розбийте кляті мури
Останніх двох століть!
Дощенту!Щоб зникла тінь
Тупість вже набридла
Вставайте,бо прийшла лінь
солодка як повидло.
...І так до скону мати слово
і нерви в отій голові
Вставайте думи!Живіть бадьоро!
А не принишкли тихо десь на дні!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436308
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.07.2013
автор: Натаніель7