Побажай мені доброї ночі
І я в тиші спокійно засну,
Щоб мої більш не бачили очі
Цю життєву безвихідь сумну.
Може в мареві сну я побачу,
Як безвихідь щезає як дим,
І від радості тихо заплачу,
Що заможним я став й молодим.
Що приємно дивитись в люстерко,
Що навколо квітує весна,
Що я міряю щастя відерком,
Що є поруч красива вона.
Не будіть, прокидатись не хочу,
Краще буду я марить у сні,
Бо з безвиході з розуму збочу,
Дайте довше поспати мені.
18.12.01
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436361
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 10.07.2013
автор: Георгій Грищенко