[b]Хай ковтають слова, мов у прірву,
Чи гудуть велемовністю фраз, -
У римовану тишу повірмо,
Де строфа, як у гранях алмаз.
Щире слово, - воно без окрас
Прикрашає буденності сірі,
Як його пізнаємо, щораз
Млосно зойкають струни на лірі.
Та у це благородної віри
Дуже часто немає у нас…
Гарні вірші, немов сувеніри,
Полишає для вічності Час.
10/07/13[/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436470
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.07.2013
автор: Рідний