Зберися, будь ласка,
Склади свої клепки докупи
І будь, як орел, що на скелі вартує гніздо.
Створи добру казку.
Сумління візьми на поруки
Й спини ту грозу, від якої нас так затрясло.
Почни все спочатку.
Чи ж важко зійти на дорогу,
Де небо віддасть незбагненні сліпучі зірки,
Де вітер, що зранку
Приб”є дощові до порогу
Прозорі краплини і щире прохання «Прости…»
Зберися і сміхом
Познач на прискіпливій мапі
Відносин свою неймовірну і щиру жагу,
Жагу, що ти тихо
Сховав десь і мало не стратив,
Жагу до кохання, що й досі ще має вагу.
на фото: лілеї з мого саду
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436560
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.07.2013
автор: Ліоліна