І зупинився час на повороті,
Між двох світів,між мертвим і живим,
На чорнім фоні й сороковім обороті,
Між фазою з дорослим і малим.
І знов круги душа мотає сміло
Із пекла в рай,із неба до землі.
Мені так жити, чесно- надоїло...
Я наче в сні блукаю у імлі.
Між берегів любові та розлуки,
Між ворогів,що жити не дають.
Ми усміхаємся і мовчки жмемо руки,
Тим кіборгам, що завтра нас уб'ють.
"Це ми такі!" не боюсь повторити,
Як канібали- граємся з вогнем.
Ми прагнем вічно на планеті жити,
Хоча,як динозаври всі помрем...
Я знов стою на перехресті світу
Де все не так і зупинився час,
Не бачу більше на деревах цвіту
І кисень у повітрі не для нас.
Шукаю щастя віручи у Бога,
Надії мало але мушу йти,
Бо не пряма була моя дорога,
Та фініш старту маю віднайти.
24.01.2011р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436653
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.07.2013
автор: angel v kedax