мої очі блищать від тебе.
в цьому блиску суміш з кохання й печалі.
знаєщ, в такі моменти жодних рим не треба
коли за дві хвилини твій потяг від’їжджає.
я цей кожен проклятий кілометр
йшла б до тебе, навіть і боса.
я б спалила кордони! для нас кордон – небо.
ми з любові будували хмарочоси.
я ніколи не вміла прощатись.
в мене завжди клубок застрягав наскрізь в горлі.
краще тисячі слів – обійняти.
«я скучаю. і кохаю не менше ніж вчора»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436716
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.07.2013
автор: Шопенівна