Життя такого нам не бачить,
Яким Америка давно живе.
Хай Колумб мене пробачить!
Люди скажуть, що цiнуй своэ.
За що пробачить, вам я розповiм:
Там бiдний заробляэ бiльше
Нiж чесний люд наш - селом усiм.
Бомж,що там, живе не гiрше
Нiж з вищою освiтою у нас мужик!
Нам якби лиш крайнього шукать,
Може хтось скаже, що вже звик,
Все, давайте владу вже мiнять!!!
Не буде в нас порядку до пори тiэi,
Коли вже крайнiй стане першим,
Коли народ не збагне вини своэi,
Тодi ми бiди нашi з вами i завершим!
Коли кожен зрозумiэ, що ми люди,
Коли уже добрiшим кожен стане!!!
Хай той при владi, не б'э себе у груди
А дiло робить - так кожен скаже!
На його мiсцi може бути кожен з нас,
Може цей Батькiвщину не продасть!
Той чи цей, життя не змiниться для вас,
Та коли уже закiнчиться напасть?
Коли ми ,украiнцi, зрештую збагнемо,
Я, ти, вiн чи вона - виноватi ми iз вами!
Завдяки собi таким життям живемо,
Як закликати вас? Якими вже словами?
Де пропав наш дух братерства?
Вiдколи всi ми стали ворогами?
Далеко десь той дух поперся!
Заздрiсть, злоба нащо нам iз вами!
Я не знаю в чiм причина, як змiнить.
Краще би Колумб Украiну нам вiдкрив!
Скiльки слiз та кровi нам iще пролить?
Щоб люд наш тут, як у Америцi зажив!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436742
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 12.07.2013
автор: Дмитро Гусонька